Масляна у нашому краї: ласували сиром і годували зятів млинцями

Article top 728х90

20160211_img_0834Зовсім скоро – свято проводів зими, так звана Масляна. Ми дізналися у корінних обухівців, як святкували Масляну десятки років тому

Цього року ми відзначатимемо зустріч весни 20-26 лютого, тобто вже з наступного понеділка. «Колодій», «Масниця», «Масляна», «Пущення», «Сиропуст», «Сирна неділя», «Бабське свято», «Загальниця» – так здавна називали зустріч весни в Україні. Щоправда, наш народ ніколи не надавав Масляній надто великого значення, та й історичні часи не завжди сприяли гулянням та пригощанням. Але варенички завжди були головними на Масляну (Колодія) для українців, а як ще й зі сметаною – то кращих проводів зими і уявити зась.

«У нас традиційною стравою здавна на Масляну були вареники, а не якісь млинці. Варенички варили з сиром, – пригадує мешканка Обухова Валентина Пелих. – Пам’ятаю, баба цілий тиждень до Масляної збирала сир (робили з молока від своєї корови, а потрібно його було багатенько), тоді цілий тиждень день у день варили ті вареники. Сир швидко гіркнув, набував специфічного «аромату», одним словом – не так смакував, як свіженький, але сім’я наполегливо вареники їла: сир ми бачили ото хіба що на Масляну. Зазвичай все молочне баба продавала на базарі…».  В післявоєнні роки в нашому місті було зовсім не до свят, для багатьох була вже радість, коли взагалі мали що поїсти. Святом користувалися як приводом, аби щось продати, частенько подавалися на торги аж у Київ, на Володимирський базар. «На теперішній Ленінградській площі зупинялася вантажна машина, яка їхала в Обухів. І треба було встигнути записатися на неї, щоб потрапити додому. Перші автобуси почали ходити десь у середині 50-х», – пригадує далекі 40-ві пенсіонерка Тетяна Василівна. – Аж у «брежнєвську епоху» стало жити легше, люди стали отримувати більшу зарплатню. В цей період Масляну почали святкувати вже на російський лад: з традиційним випіканням млинців, чаюванням з бубликами, спалюванням опудала і крижаним стовпом. Думаю, ці російські звичаї прижилися у нас тому, що млинці було готувати значно простіше, та й дешевше. Та й подобався людям тиждень веселощів, ігор,  провідування родичів та друзів. Чула, що по п’ятницях була традиція пригощати зятів млинцями, але у нас на кутку такого не робили».

КИЇВСЬКА «МАСЛЯНА ФЕСТ». В 70-80 роках обухівці вже призвичаїлися їздити на святкування до столиці, де Масляну відзначали  масштабніше, ніж удома. Центром народних гулянь, як правило, ставала територія ВДНГ – тут на вихідних виставляли столи, на кількох локаціях пекли млинці і смажили шашлики, пригощалися винами та закусками. «При вході високо на стовбі вішали різні подарунки. Якось, пам’ятаю, чобіт висів, іншого разу навіть самовар – і дійсно лазили люди, пробували дістати. Деякі хлопці наголо роздягалися, аби вище дістатися! Але не пригадую, аби комусь вдалося хоч щось путнє там здобути», – розповідає киянин Віктор Латинін, що на той час мешкав в Обухові. Паралельно збиралися торгові палатки, проходив ярмарок. В кінці тижня, як годиться, спалювали солом’яне опудало.Масленица-в-Переяславе-Хмельницком

У ДАВНИНУ. Масляна з давніх давен символізувала весняне пробудження природи. Традиційне слов’янське свято відзначали протягом тижня перед Великим постом. Перші згадки про Масницю в календарях наших предків датуються ІV ст. н.е., свято не припинили відзначати й після запровадження християнства князем Володимиром. В Україні під час Масниці гуляла молодь, до вареників варили ще й холодець зі свинячих ніжок. Для старших хлопців та дівчат це був період залицяння і пошуків наречених, щоб відразу після Посту зіграти весілля. Неодруженим хлопцям і дівчатам прив’язували дерев’яну колодку до ноги, це було як символічне покарання за те, що досі не одружилися. Історична довідка в газеті «ПЕТЕРБУРЖСКИЕ ВЕДОМОСТИ» видатного українського історика етнографа та громадського діяча М. Маркевича, пояснює росіянам у далекому 1850 році, як святкують Масляну (Колодія) на українських землях: «В конце февраля приходит Масляница; женщины волочат колодку, т.е. идут по домам и привязывают парубкам и дивкам небольшую колодку к ноге, в наказание за то, что не вступили в брак в прошлый Мясоед. Эту колодку можна снять не иначе как за некоторый выкуп; на собраные деньги пируют и вместо блинов московских подают вареники со сметаною; на маслянице это главное блюдо». За церковним календарем тиждень називається Сирним або М’ясопусним: в ці дні перед Великим постом вже не вживали м’ясні страви, а от молоко, яйця, сметану, сир їсти ще було можна.

 

Лілія Гетманенко

Фото з архіва музею “Мамаєва слобода”

Залишити коментар

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

Схожі публікації

Новини партнерів

Loading...
Загрузка...