Війна очима обухівців: відомі волонтери влаштовують фотовиставку про АТО

Article top 728х90

16422994_1236866516381473_7116495358251646267_o

Обухівські волонтери Руслан Трегуб та Оксана Павлів навесні планують організувати фотовиставку «Війна нашими очима». Вона відкриється 17 березня і триватиме до кінця місяця. Вхід безкоштовний, місце проведення визначається.

«Ідея виставки – показати будні наших військових, показати, як виглядає війна без прикрас і ідеалізації. Будуть представлені фото з самого початку війни і до сьогодні», – розказали Обухів Online волонтери.

Допомагати військовим вони почали через два тижні після оголошення першої хвилі мобілізації. З того часу і до тепер – вони постійні гості на передовій.

«Як тільки перші обухівці потрапили до військових частин, опинилися сам на сам з жорстокою реальністю – розграбована армія, розвалені казарми, техніка не на ходу – ми почали їм допомагати», – говорить Павлів.

16586825_1238310369570421_1889179544_o
Одна з робіт, які будуть представлені на фотовиставці. Фото Оксани Павлів

Під грифом “секретно”

Фотографії, що будуть представлені на виставці, зроблені на передовій в різних місцях та різних підрозділах. Але здебільшого висвітлюють службові та бойові будні 25-го окремого мотопіхотного батальйону Київська Русь.

За словами волонтерки, в червні 2014 року, коли батальйон був заснований, він складався переважно з добровольців – 32 з 35 військовослужбовців. Після демобілізації чимало обухівських бійців повернулись туди знову.

Оксана Павлів – професійний фотограф, знімкує на дзеркальну камеру. За останні два роки відзняла тисячі світлин. Але для виставки відібрала лише близько півсотні найкращих. Волонтерка зітхає: від багатьох фотографій довелося відмовитися – військова таємниця. Крім того, багато військовослужбовців відмовляються показувати свої обличчя.

«Є дуже чудові пейзажі, але щоб не видати ворогу місцевість, розташування наших позицій, їх показувати не можна. Поки не можна. Перший рік в своїх фотозвітах всі обличчя були закриті, і трошки було сумно від цього, адже люди не могли бачити радісні усмішки, щирої дитячої радості військових від того що їх пам’ятають, про них піклуються», – каже Павлів.

Фотографії вона відібрала не випадково. Показує знімок зтоптаних берців, забрьоханих у багнюку. Каже – це символ української армії. Але водночас, продовжує волонтерка, це і стійкість духу бійців, адже не дивлячись на все, на болото, вони там стоять і продовжують нести свою службу, захищати Україну.

Фото під обстрілами

16586462_1238291156239009_1437447710_o
Фото Оксани Павлів

«Є фото, де видно, як пристрілювалися вороги до позицій 128 бригади. Вони стояли під Дебальцево, ми спинились на сумнозвісній дорозі (тій самій по якій потім організували нашим хлопцям вихід, де полягло дуже багато воїнів), чекали, поки хлопці нас зустрінуть і проведуть до себе, і праворуч від нас, метрів 500 в село ліг снаряд. Потім ми на одній машині поїхали на позицію, там швидко вивантажили, поки ми це робили, друга машина лишилась нас чекати все там же на дорозі, то поки вони чекали, ще один снаряд ліг у село. На тій же позиції, що ми були в той час, наші почали також стріляти і хлопці порадили нам швиденько їхати далі бо могла прилетіти «атвєтка». В ту поїздку нас так ганяли по всіх позиціях», – пригадує Павлів.

За її словами, кожна поїздка на схід дуже емоційно виснажує. Водночас щоразу шкодує, що так мало часу було, аби робити художні фото, і дуже радіє, коли є час на щось подібне. Як правило, все робиться поспіхом.

«Можливо до виставки увійдуть фотографії з нашої поїздки, що відбудеться вже цього тижня, – усміхається волонтерка. А тоді враз серйознішає і додає: Якщо все буде добре і ми повернемося…»

16651462_1238311749570283_695552323_o
Фото Оксани Павлів

Сергій Милославський

Залишити коментар

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

Схожі публікації

Новини партнерів

Loading...
Загрузка...
Поширте цей матеріал серед друзів та знайомих